ВІДДІЛ ОСВІТИ ВІННИЦЬКОЇ РДА
Степанівка
Меню сайту

Block title
Block content

Пошук

Вітаю Вас, Гість · RSS 20.06.2019, 23:57


 


 
 
 

 с. Степанівка

    
  

КраїнаУкраїна Україна
ОбластьВінницька
РайонВінницький
РадаСтепанівська сільська рада
Код КОАТУУ520687603

Основні дані
Засноване1891
Населення1329
Площа2,843 км²
Густота населення467,46 осіб/км²
Поштовий індекс23255
Телефонний код

+3800432

Місцева влада
Адреса ради23241, Вінницька обл., Вінницький р-н, с.Стадниця,вул.Шевченка,2 , тел. 58-31-69



Історія населеного пункту



Село Степанівка виникло у другій половині ХVІІІ ст. Назва його походить за однією з версій від слова «степ», а за іншою – від імені першого поселенця Степана.
    У 1900 році в селі нараховувалось 180 селянських дворів, з яких майже половина були безземельними.
    Більшість землі належала поміщикам і церкві. Так графу Людгарду Грохольському належало 1980 десятин, попу Мединському – 90 дес., акціонеру Котлетку – 90 десятин.
    За «уставною грамотою», виданою поміщику Грохольському у 1871 році, зазначено, що «в Имении села Степановки значится мужского пола душ 520, из них дворовых – 42, крестьян – 478, из них  после ревизии на волю не отпущено никого».
    Більшість селян були нетяглові. Жили вони дуже бідно: хата покрита соломою, в хаті грубо зроблені меблі: стіл, лава, піл замість ліжка, мисник, глиняний посуд. Спали на долівці, на розстеленій соломі, покритій рядниною.
    Селяни, добиваючись кращого життя, підіймалися на боротьбу. Так у 1907 році під час жнив селяни застрайкували, вимагаючи збільшити плату. Коли панські прикажчики хотіли найняти селян з інших сіл, степанівчани виставили пікети і не пустили їх.
    У 1903 р. в селі була невелика церковно-приходська школа, в якій навчалось 19 учнів. Усіх їх по черзі навчав один учитель. Учителем на той час був Довгань Іван Васильович.
    У 1914 році була збудована земська школа, в якій навчалось 36 учнів і працювали 2 учителі.
    У селі була дерев’яна церква, яка згоріла. Натомість у 1905 році пан Грохольський збудував кам’яну, яка збереглась донині.
    Події 1917 – 1920 р.р. зачепили й село (громадянська війна та Українська революція). Учасниками громадянської війни були Комишанов Олексій, Минько Андріян, Шемчук  Клим.
    Після поразки Української революції і остаточного встановлення більшовицької влади в Україні в селі у 1921 році було створено комітет незаможних селян, головою якого став Псуй Антон. Головою сільської ради було обрано Ошура Леонтія Івановича.
    У 1922 році в селі було створено товариство «Хлібороб», головою правління якого став Зубар Калень. Товариство допомагало біднякам у придбанні посівного матеріалу, в одержані кредиту на придбання реманенту чи тяглової сили. Пізніше воно було реорганізоване у кредитне товариство.
    У 1922 році була створена трудова сільськогосподарська спілка «Бурякова» центр якої знаходився у селі Кодишівці, але до неї входили і жителі с. Степанівки. Товариство укладало договори з цукрозаводом на переробку цукрового буряка.
    У 1926 році в селі створюється Меліоративно-кооперитивне товариство, фундаторами якого були Ошур Роман, Лисий Олексій, Шемчук Давид, Схабик Михайло, Гульчак Андрій.
    12 березня 1927 року відбулись установчі збори товариства по спільній обробці землі із 13 осіб. Товариство називалось «Нове життя». Усуспільненої землі було 4,89 га, в індивідуальному користуванні – 9,4 га, садка – 1 га.
    У 1928 році було створене Степанівське садово-городнє-пасічникове товариство, яке мало під садками 2,16 га, під городами – 194,77 га, пасік – 11, в них вуликів: рамочних – 16 , дуплянок – 18.
    У 1930 році на базі ТСОЗу під керівництвом партійної організації села, яка налічувала 3 членів партії, було створено колгосп ім. Сталіна, головою якого було обрано Шевчука Костянтина Івановича.
    Пізніше, коли все було колективізоване, було створено два колгоспи – ім. Сталіна та ім. Кірова.
    У селі в 1923 році була створена комсомольська організація, першим секретарем якої був обраний Гульчак Пилип Якович.
    В 1931 році в селі нараховувалось 89 чол. Неграмотних, 14 малограмотних. У шкільній книгозбірні в 1924 році було 152 найменування книг, здебільшого по 1 екземпляру.
    У 1931 році в селі створюється товариство «Геть неписьменність», до якого було залучено вчителів, актив села, хату-читальню, яку в той час очолював Ошур Ю.І. Головою  товариства був директор школи Колісник А.С. Активними учасниками боротьби з не писемністю були Довгань В.І., Чусовітіна Т.П., Петровська Е.С., Лиса Н.В., Колісник В.А., Мальована О.О., Крижанівська М.П., Ошур У.А., Волошина Д.С. До 1935 року з ліквідацією не писемності було покінчено.
    Коли у 1935 -1936 р.р. в країні поширився рух п’ятисотенниць, почин підхопили колгоспники с.Степанівки. Серед його активних учасників були Базяка Домка, Гардашевська Марина, Ошур Тетяна, Гульчак Настя.
    У 1937 році за успіхи в розвитку виробництва колгосп був учасником ВДНГ в Москві.
    Село було окуповане фашистами 22 липня 1941 року. Ця окупація тривала до 14 березня 1944 року, коли село було остаточно було визволено від фашистів.
    Понад 300 односельчан воювали на різних фронтах В.В.в. Серед них Герой Радянського Союзу П.А Колісник. 182 чол. Не повернулись з війни.
    За час війни фашисти завдали селу великих матеріальних збитків – 11млн. 578 тис. крб. (у довоєнних цінах).
    Після війни село і колгосп було відбудовано. Активними учасниками відбудови села були голова сільської ради Волошин Гаврило Федорович, голова колгоспу П'ятак Євдокія Дем’янівна, трактористка Кляхіна Харитина, доярка Ґедзь Домка.
    За післявоєнні роки село дуже змінилося. Його прикрасили будівлі дитсадка, поштового відділення, контори колгоспу, мед амбулаторії, магазинів. Будинку культури, комплекс птахофабрики, млина, а найбільша гордість села – простора двохповерхова школа на 450 учнів.





ЦНІЗЗОВР; 2019