ВІДДІЛ ОСВІТИ ВІННИЦЬКОЇ РДА
Головна Реєстрація Вхід
с. Медвідка
Меню сайту

Block title
Block content

Пошук

Вітаю Вас, Гість · RSS 26.04.2024, 23:37

 


 
 
 

 с. Медвідка

    
 

КраїнаУкраїнаУкраїна
ОбластьВінницька область
РадаЛаврівська сільська рада
Код КОАТУУ520682606
Основні дані
Населення400
Площа2,001 км²
Густота населення199,9 осіб/км²
Поштовий індекс23216
Телефонний код+380 0432
Місцева влада
Адреса ради23215, Вінницька обл., Вінницький р–н, с.Лаврівка, вул. Леніна,2 , тел. 58-95-31


Серед чорного моря лісів розкинулося мальовниче село Медвідка, яке знаходилося в 18 верстах на пн.-зх. від Вінниці і в 10 верстах  на пд.-зх. від залізничнодорожньої станції "Калинівка”. Воно займає низовину по лівій стороні р. Південний Буг , яка протікає на відстані однієї версти від села. Селом протікає невелика річка Ведмежа , яка в кінці майже кожного літа висихає. За народними переказами , біля річки , яка носила назву "Медвежого Пойла”, серед дрімучих лісів , поселилося кілька родин великоруських роскольників, які ніби мали у себе дресированих ведмедів, а інколи промишляли розбоєм та крадіжками.

В кінці ХVII родини цих роскольників по розпорядженні уряду були переселені в с. Медвеже Вушко Вінницького уїзду, де вони створили особливу слободу, в якій проживають до цього часу.  Місце , на якому проживали роскольники, заселили малороси, які займалися хліборобством.
 
Населення села з початку його створення до сучасності займалося сільським господарством. Реформа 1861 року села практично не торкнулася. До 1871 року селяни вільно та безкоштовно випасали худобу на угіддях, косили сіно, рубали ліс та займалися бортництвом. Земської управи в селі не було і тому участі у виборах, зокрема до Державної думи  населення не приймало. Оскільки село було далеким від політичних подій , то навіть партійних утворень не було.

 У 1923-30 роках був утворений колгосп, куди був звезений весь реманент селян та тяглова сила. 1932-33 роки були голодними. Держава позабирала хліб, вирощений не лише на ланах колгоспу, а й у садибах одноосібників. Спеціальні бригади трусили садиби, розкуркулювали, кидали  у  в’язниці, били та штрафували.

Війна 1941-1945 років на обминула наше село. На фронт було мобілізоване населення віком від 16  до 40 років. У  рідні домівки не повернулися 111 захисників Вітчизни.

В 60-х роках розпочалася електрифікація села. У 2007 році село було газифіковано.

На даний час у селі працюють: поштове відділення зв’язку; фельдшерсько-акушерский пункт; два продовольчі магазини;бібліотека та загальноосвітня школа І-ІІ ступенів;церква.
ЦНІЗЗОВР; 2024