ВІДДІЛ ОСВІТИ ВІННИЦЬКОЇ РДА
Лука - Мелешківська
Меню сайту

Block title
Block content

Пошук

Вітаю Вас, Гість · RSS 20.06.2019, 23:49


 


 
 
 

 с. Лука-Мелешківська

    
  
 

КраїнаУкраїна  Україна
ОбластьВінницька область
РадаЛуко-Мелешківська сільська рада
Код КОАТУУ520682803

Основні дані
Засноване1560
Населення3597
Площа0,776 км²
Густота населення4635,31 осіб/км²
Поштовий індекс23234
Телефонний код

+380 0432

Місцева влада
Адреса ради23234, Вінницька обл., Вінницький р-н, с.Лука–Мелешківська, вул.Центральна,2 , тел. 58-27-68

Історія виникнення населеного пункту

 
Історія села розпочинається з надання у володіння земель шляхтичу Ярмолі Мелешку. Документ датований 5 липня 1564 року. Землі на південь від Вінниці надавались Мелешку за шляхетську службу. Ці території були незаселені, хоча сусідні села вже існували.

В описі 1552 року згадуються поблизу Вінницького замку: Стрижака, Яку шинці, Вороновиця, Пувлівці. Назва території на якій виникла Лука – Мелешківська – Залісся. Залісся назване так через те, що з усіх боків оточувалось лісами: з півночі, сходу і заходу - "Великим Вінницьким лісом” ; з півдня лісом на березі річки Чаплі.

Слово "лука” означає вигин річки, рівну місцевість вкриту трав’яною рослинністю.

Назва Лука вперше згадується в документі 1569 року. Також згадується Чернишовий став на річці Чапля. Отже, назва Лука – Мелешківська походить від території біля річки Чаплі "луки” і від прізвища першого власника Залісся – Ярмоли Мелешка.

З досліджень археологів дізнаємось про існування на території Луки – Мелешківської давніх городищ і поселень в урочищах : Сулими ставок ( трипільське поселення з 3 тис. р. до н.е. ) ; Загори , а також на південь від села за 1,5 км. ( перед скіфське поселення VII ст. до н.е. )

Залісся поділилось на Нове і Старе.

Нове існувало на правому березі річки Чапля смугою в кількасот метрів від Забуснянського ставка до струмка що тече у Поповій долині. А Старе Залісся за переказами розташовувалося між сучасною пасікою та вінницьким цвинтарем.

Через Луку проходив великий шлях з Вінниці до Брощлава – греблею Сільського ставка на Тиврів.

В 1578 році в селі було уже 70 господарів-селян, ставки, млини, пасіка.

Селян заохочували тут поселятись гарантуючи їм право слободи, яке надавалось на 20 – 30 років. Впродовж цього часу селяни звільнялись від усіх повинностей та податків.

Наша територія називалась Брацлавщина і перебувала під владою Литви та Польщі. Брацлавщина була малозаселеною порівняно з іншими українськими землями, через загрозу нападів татар. Але на Поділля змушенні були тікати селяни з Волині і Полісся через те що там в XVI столітті відбувалось закріпачення селян. Тому можна здогадатись, що значна частина лучанських родів походить з Волині і Полісся.

У 1590-х роках право слободи надане Мелешком закінчилося, і в Луці започатковується фільваркове господарство, де селяни мусять відробляти панщину. Повинності були невеликими один день на тиждень панщина і за рік кілька курок або грошів. Але селяни не хотіли виконувати повинностей.

В 1602 році кілька сімей лучанських підданих втекли до Кальника, яким володів князь Корецький, тому Іван Мелешко написав до нього позов.
Польськиц дослідник Каспер Нєсєцький дослідив що рік Мелешків не місцевого походження, а з Росії з Смоленщини. Ярмола Мелешко помер 1570-х роках і Лукою володів його син Іван Мелешко

ЦНІЗЗОВР; 2019